Не плети гівно дівці в коси — не наговорюй.
Щоб тя гівно доганяло — щоб ти не мав спокою.
А гімна мерзлого не хочеш? — надто багато вимагаєш.
Сказав, як у воду перднув! — не мели дурниць.
Щоб ти всрався!
Насеру твоїй матері.
Поцілуй мене в дупу!
Йди ти в сраку!
Є лайка зі згадуванням нечисті:
Іди к бісовій матері!
Дідька лисого тобі дам!
А чорти б тебе побрали!
Чорт забирай!
Йди до біса!
Йди під три чорти!
Також українці — майстри побажання негараздів:
А щоб його підняло й гепнуло!
А щоб він сказився!
А щоб його скрючило!
А бодай воно було виздихало!
Тіпун тобі на язик!
Бий його лиха година!
А хай йому грець! (тобто параліч)
А це — доброзичливіші варіації:
А щоб тебе муха вбрикнула!
А щоб тобі курка на ногу наступила!
А щоб на тебе кицька пчихнула!
Щоб тобі очі грали, а зуби скакали!
Образливі звертання:
Ах ти свиняче рило!
Ах ти ж когут общипаний!
Кнур ефіопський!
Ти, гімно нероздушене!
Приклади лайки можна знайти в українській літературі. У творах Івана Нечуя-Левицького, наприклад:
Мордою хоч пацюки бий!
Бодай тебе побила лиха година та нещаслива.
А бодай же вам жаба на ногу наступила!
Бодай же вас миші перелякали!
Верзеш таке, що й купи не держиться!
Шкварчиш безперестану, як вишкварка.
Чи в тебе не всі дома, чи зроду нема однієї клепки в голові?
А щоб у тебе пір’я в роті поросло! (прохання не патякати й не говорити дурниць)
А щоб твоєю мордою просо молотили.
Най би ті всі зуби випали крім одного, який би тобі болів усе життя.
Окремі грубі слова:
волоцюга — безхатько, що живе з крадіжок та жебрацтва;
задуп’я — місце, віддалене від цивілізації;
йолоп — дурень;
курва — жінка непристойної поведінки;
лайно собаче — щось поганої якості чи не варте уваги;
собача душа — груба людина;
стерво — підла людина;
харцизяка — розбійник, грабіжник;
хвойда — безпутня людина.
Щоб вичерпати цю тему, хочу навести найвідоміший приклад уживання соковитої обсценної лексики в письмовій пам’ятці історії Запорізької Січі — листі козаків турецькому султанові Мехмеду IV 1676 року:
Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого Люцифера секретар! Який ти в чорта лицар, що голою сракою їжака не вб’єш? Чорт висирає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмось, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колісник, єрусалимський бровирник, Олександрійський козолуп, Великого й Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам’янецький кат, подолянський злодіюка і всього світу й підсвіту блазень, самого гаспида внук і нашого хуя крюк, а нашого Бога дурень. Свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою вйоб! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і у вас, поцілуй за те в сраку нас!..
Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорозьким.å