Слово не горобець, а пісюн не олівець.
Хто рано встає, той не висипається.
Бо в житті бувають миті , а бувають не миті.

Мені так по*уй, що аж невдобно 
Ви всі такі різні, а заїбали однаково
Будь як голоб, сри на все
Важко бути кромнною, коли ти найкраща
Вже не персик, але ще нне курага, БАГІНЯ
Фу, люди
Не їбанута а УНІКАЛЬНА
Вічно надуте, вічно недовольне
Втомлена, але не зломлена
Не істеричка, а ВРАЗЛИВА ЛЕДІ
Живи так, щоб було з чого поржати!
Якщо людина дибіл - то їй треба про це сказати бо вона не в курсі.
Взагалі я добра, але коли хто бісить я змінаю бантик

Дупу в купу і погнали !

графіка: Україна для українців

Гарна – не гарна

Гарна, як срака навиворіт

Така файна, як штири сраці за корчом!

Коло сраки всі присмаки (про гарних жінок)

Ситий коник попердує, а худий ані бздне, котрий мене хлопець схоче, той і візьме.

Як є цицьки, а нема сраки, то до сраки ті цицьки

Жінка без сраки, як село без церкви

Жінка без сраки, як село без собаки

Жінка без сраки, як двір без собаки

Баба без сраки, як москаль без розуму!

Срака-дошка три горошка.

Сраката дівка, як ніжна квітка

* * *

Прокльони

Поцілуй мою собаку в сраку (пішов до дупи)

“Щоб ви срали палицями!” – такий собі побутовий прокльон, наприклад, якщо кури десь нагадять.

“Щоб ти маленьким всрався”

“Щоб ти всрався і води гарячої не було!”

Щоб тя гівно доганяло (щоб не було тобі спокою)

Ах ти москаль в сраку граний!

“А насрав би його батьку”

Мій дід казав, коли щось не виходило: “Насеру твоїй матері”

* * *

Погана робота

В сраку годне

“Правильно собака сере, але неправильно ложить” – про неякісну роботу.

Срав пес (себто, ніц не вийде)

Срав пес через овес – (будь-як, неякісно зроблена робота. Бродівщина, Львівськоі області)

“Рибаки ловили рибу, а поймали рака. Цілий день дивилися, де у рака срака” – не професійне виконання роботи, халтура

“Сракою по печі” – нічого не вийде

Наловили б рибалки, якби не срака русалки (зі Слобожанщини)

Сралі-мазгалі з дупи реверенди виробляли

“Срала, мазала, ліпила – не хватило кізяків”.

Срала – мазала, плакала-розказувала: не хватило глини! (Дніпропетровщина, 30ті рр ХХ ст.))

“Срала, мазала і ногою розтирала”.

Срала-мазала, сцяла- підводила

“Срала, мазала в пічку лазила.” – (з Миколаївскьої області)

“Срала, мазала, глини не хватило”

“Видно Гапу, що пекла папу (хліб) і срака у тісті” – бардак, не якісно зроблена робота

“Як з гівна пуля” – про щось не надто придатне.

Зліпити кулю з гівна.

Срав, а не гнав (про невдале самогоноваріння).

Кришку зірвало і хату засрало (про невдале самогоноваріння).

Вари, срако, борщ, а я піду на солдатів дивиться (коли щось неякісно роблено)

Вари, срако, обідати, а я піду на москалів дивитися…

Ти вари, срако, борщ, а я йду на москалів дивиться!

“Сери-мели-їж”, – це про невдалу імітацію бурхливої діяльності.

Колотить гімно в ступі (про людину, дії якої затягнуті і нелогічні)

“Як із сраки серпа тягне” – повільно щось робить.

“До сраки така срака”, – кажуть на житомирщині, якщо мова йде про невигідну справу.

Без праці не буде нічого в сраці!

Від важкої праці геморой у сраці.

“Руки за сраку і все коло сраки!”

Кишки висру, але свою роботу завершу.

* * *

Порівняння

Їсти – не срати, можна почекати.

“Від голоду ще ніхто не встрався”, або іншими словами “їсти не срати – можна почекати” (Львівщина).

Як не гівно, то засрана тріска

Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать (не шкода зовсім)

Воно тобі так треба, як до сраки карі очі! (не до місця)

Він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б

Як голодному срать

Як у борщ срать (про недоречність)

Що дивишся на мене, як срака за корча?

Пішов, як за море срати (коли довго когось немає)

Сидить, як срака в гостях (тихо)

Як горобцеве коліно (про дуже маленьку).

Блідий, як срака

“Лице спухло, як срака”

“Ото мордяка, як в трьох китайців срака”

“Чого крутишся, як гімно в ополонці?”

“Сиджу, як сливка в сраці” – про безвихідь.

“Темно, як у негра в сраці”

“Борщ без мнєса – то зупа, хлоп без вусів – то дупа.”

Самотній, як палець в сраці

Як півсраки з-за куща (кажуть, коли щось погано видно чи зле виглядає)

“Такий добрий, хоч до сраки прикладай” – переосмислення приказки про “до рани прикладай”.

“Як до дупи дверцята” – Коли щось абсолютно непридатне до використання або не виконує потрібної функції.

“До сраки дверці”

Пасує, як сраці фіранки

“А там того шумовиння, як на сраці ластовиння” – про інформацію, яку не можна перевірити. З Холмщини.

Трясеться, як жuд над гiвном

“Срака не шклянка, не трісне” – це означало, що зараз хтось заробить по дупі

“Рот не срака – хай балака”

“З поля вітер – зі сраки гості” – про непроханих гостей.

Оце так срака, як труба. А з під тебе що, миші носять?

Нічим срати, то ликами!

“Шукати в сраці шкварка” – доколупуватися до чогось, придиратися.

“Не бачила срака віхтя”

“Шукати в сраці меду” – забагати собі чогось дорогого в скрутних обставинах.

“Не шукай в сраці огірків!”

І не в муку пердіти!

* * *

Родина

Третє ребро від сраки – про дуууже далекого родича.

“Мій дід твоїй бабці, тай носив гімно в шапці” – про далекі родинні зв’язки

“Наші діти краще серуть” – це коли вихваляються дітьми, типові мамські розмови, хто раніше сів на горщик, а хто перший почав ходити тощо.

Коханий – сім разів у сраку пропханий

* * *

Не потрібно

До сраки тії маки

То до сраки така срака, що не сере, тільки пердить?

Та до сраки така срака, що пердить i не смердить?

Що за срака, яка пердить, а не смердить?

“До сраки присмаки” – не потрібно

“До сраки з варешкою – мід вибирати” (на недоречне)

графіка: Україна для українців

* * *

Загадки

Стоїть півень над кручею, заткнув сраку онучою – Димар, комень.

На пузі дорога, між ногами тривога, а в сраці свадьба – Прядка.

Посеред хати калюжа, лежить мила недужа. Як заграють музики і на сраці танцює.

Срака їде, ноги йдуть – ноги сраку підвезуть (про велосипед)

“Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить” – гімно. (загадка з Хмельниччини)

“Теля в сраці, а баба довбнею маха” – коли хтось розводить паніку наперед. (загадка з Хмельниччини)

Віршики

Тосі, тосі,
Свині в горосі,
Поросятка в мачку,
Витріщили срачку!

Дитяча примовка: Ку-ку! – (дорослий каже) Насери собі в рукУ! (прадід казав)

Є навіть пісня про сраку. Такі сороміцькі дражливі пісні виконували на Купала:

“Летить сова, летить сова кругом села,
ручки-ножки підкорчила,
хлопцям сраку вистерчила.
А ви, хлопці, а ви, хлопці, не дивуйте,
сову в сраку поцілуйте”.

Кусник сраки з-за корча! – про худу, нездалу дівку
срака-мотка – забила дика! – нісенітниця
Сраці легше! – “співчуття”
Пропав, як гімно в слоту! – зник безслідно

Срала баба, срала,
Трави ся тримала,
Трава ся урвала –
Баба в гімно впала! (коломийка) То бойківське з Турківщини

“Чорна срака у попа,
А в попаді біла,
Бо не робіть діла (Бо сметану їла)”.

* * *

Про погані людські риси

“Не мав вовк чим срати, то – ликом…” – коли не було чим похвалитися

“Хотів перднути, тай всрався” – тобто обіцяв та не зробив

Згадав, як срати сідав, а як надувся, то й забувся

“Хазяйка на всю сраку” – про хазяйку, що полюбляє вихвалятися

“В жопі вітер, в сраці дим” – про несерйозну особу

Бігала по двору свиня, зарікалася не їсти гімна (про хвастливих)

Закипiло гiвно в срацi! – про нетерплячих

Загорілись в сраці гівна – про нетерплячих

“Срав, пердів, з гори летів і ще хотів…”, – це про нестримність.

Срака горіла, маку не їла

“Срака горіла маку не їла нема!” (якщо хочеться чогось і швидко)

“Їхав, срав, балакав” – що попало

“Дай сраці сіна” (заспокійся)

Який ти в чорта лицар, як голою сракою їжака не вб’єш?

То не штука – вбити крука, але голою сракою їжака.

“Налякав їжака голою сракою” (не боюсь)

Моя бабця казала про ліниву людину: “Танцював би Гарасим би хто сраку заносив.”

Танцювала, дрипотіла, поки срати не схотіла

“Танцювала, гупотіла, з сраки курява летіла”.

Танцювала , гупотіла поки срати не схотіла.

“Насрав мамі, що здибались” – попередня фраза співрозмовника була абсолютно неочікуваною, непотрібною і недоречою

“Всери його і об тин витри!” (тобто – по цимбалах він)) – дніпропетровщина, тридцяті роки ХХ століття)

“Сон мара, а срака бариня” – це про тих, що у під час сну портять повітря.

“Срав би і їв” – про жадібних людей

“Гімна на лопаті тобі!” – це коли хтось чогось надмірного вимагає

“А гімна мерзлого не хочеш?” – про забаганки.

“Гімна з-під старої жuдівки не хочеш?” (Тернопільщина)

* * *

Взагалі 

Всраться і не жить! (подив)

От сральня! (коли бере досада)

Як не срачка, то пердячка

Як не срачка, то болячка

“У нашої доці як не в сраці то в оці” – про хворобливих

В сраці був, гімно видів (коли людина говорить про те, про що не має поняття)

Сери-перди-грійся (коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше)

Не хочеш срать – не мучай сраку

Голою сракою по рапатій дошці (значить, ніколи)

Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо

Хитра срака пердить тихо, а смердить – на все село (про бабів-пліткарок)

Не плети гівно дівці в коси (не наговорюй на чесну дівчину)

Всрись – а покорись

Всеруся, а не покорюся!

“Всрамся – неподамся”

Всрайся, та не дайся (так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.

Хто всрався? – Невістка!

Одною сракою на двох стільцях не всидиш

“Сери, перди, грійся – нікого не бійся”

“Стоїть півень над кручею, заткнув сраку онучею” (мабуть це про мрійливість))

“Як не срака, то дошка” )))) тобто якщо є одна проблема то за нею слідом і інша появляється

“Як чорна собачка, то біла срачка. А як біла собачка, то чорна срачка” – просто приказка-забавлянка

Срака собача (Полтавщина)

Навчи сраку пердіти…

“А мені? – Дві гімні!”

В сраці парасоля в дощ

“Срака до сраки, хто дальше цибне”

графіка: Україна для українців

Моя прабабця жила в селі Старосинявського р-ну Хмельницької області, але була переселенкою з Польщі (Мазури). Від неї знаю такі :
“Глова болі – в дупє льжи” (жартівливо) (типу, досить симулювати чи лінуватися, до роботи ставай).
Або ” Як з козі дупи тромба” – про нереальні чи неякісні речі.
Ще казала “гувно псє” – про непотрібне.
Ну і найцінніше. Коли людина робила щось дурне, нерозумне, то вона казала :”Як тут нема (прикладала вказівний палець до скроні), то там (показувала на дупу) не дістанеш”.

“Рвати на сраці кучері” — сильно побиватися за чимось

“Насрати бабці в капці” — зробити щось несподіване і недоречне

Нагадай козі про смерть, вона ходить пердь та пердь

“До сpaки сpaка, коли вона клоччя не жує.”

До сраки така срака, яка сама сере (Поділля)

До дупи така дупа,ктура пердзі а нє смеддзі

“Чи до старості за ним сраку заносити?”

“Ага-а сраці сині очі!”

Мій батько каже: “міцне, як гімно втроє” – коли є сумніви у міцності чого-небудь

“Ото козаки – запхали в сраку язики”

“Жили, жили – порвалися в сраці жили”
(моя бабця)

Срав пес на овес, а кінь на ячмінь

Srali muhi, bendze vigsna.
Bede liepej trava rosla!

Срака-банька, Гриць, Паранька

“Допоможе, як сухій сраці попіл.”

“Дожився, що попіл сиплеться з сраки.”

“Срака об сраку, хто дальші відлитить.”

ЩЕ ,НЕ ОДНІ ШТАНИ ВСЕРЕШ ,ПОКИ ВИРОСТЕШ !!!

“Сраку мити” – пліткувати

“Срав пес колючим дротом”

Такого розумного як ти – в сраці з залізними граблями не найдеш

Весільна приспівка з Київщини: “Приїхала сваха до свахи, притулила сраку до сраки – у котрої срака більша, тая сваха ліпша”.

“Еге-геее, срако-ягодо!!!”

Гівно собаче (про щось погане).

Срака-мотика

Ще теля в сраці, а баба вже мотузку в’є.

Сіла срати серед хати, сіряком накрила. Подивіться, люди добрі: купу навалила.

До сраки така срака, що не хоче срати.

“А що, куме, не кажіть, та коло сраки нога грубша.” – це про очевидність зауваження, чи факту.

“Вік прожив – як за драним тином висрався” – кеп просране життя (Черкаська область)

До нашого берега все пливе: як не гімно, то тріска!

“Смішно козі, що срака в грязі” – про сміх без причини. (Записала на Донеччині)

Зачесався, зализався, в білі порти вбрався, прийшов до дівчини – на порозі всрався

З Яготинського району під Києвом порівняння “Срака-кочерга” і приказка

“Сраку в жменю – і гайда” – Самбірський район, Львівщина.

“Сраку в жменю і поїхала”

“Дупу в купу, і гайда”

“Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав”

“Щоб срать не хотілося” – у відповідь на риторичне запитання 

Не плети гівно дівці в коси — не наговорюй.
Щоб тя гівно доганяло — щоб ти не мав спокою.
А гімна мерзлого не хочеш? — надто багато вимагаєш.
Сказав, як у воду перднув! — не мели дурниць.
Щоб ти всрався!
Насеру твоїй матері.
Поцілуй мене в дупу!
Йди ти в сраку!
Є лайка зі згадуванням нечисті:
Іди к бісовій матері!
Дідька лисого тобі дам!
А чорти б тебе побрали!
Чорт забирай!
Йди до біса!
Йди під три чорти!
Також українці — майстри побажання негараздів:
А щоб його підняло й гепнуло!
А щоб він сказився!
А щоб його скрючило!
А бодай воно було виздихало!
Тіпун тобі на язик!
Бий його лиха година!
А хай йому грець! (тобто параліч)
А це — доброзичливіші варіації:
А щоб тебе муха вбрикнула!
А щоб тобі курка на ногу наступила!
А щоб на тебе кицька пчихнула!
Щоб тобі очі грали, а зуби скакали!
Образливі звертання:
Ах ти свиняче рило!
Ах ти ж когут общипаний!
Кнур ефіопський!
Ти, гімно нероздушене!
Приклади лайки можна знайти в українській літературі. У творах Івана Нечуя-Левицького, наприклад:
Мордою хоч пацюки бий!
Бодай тебе побила лиха година та нещаслива.
А бодай же вам жаба на ногу наступила!
Бодай же вас миші перелякали!
Верзеш таке, що й купи не держиться!
Шкварчиш безперестану, як вишкварка.
Чи в тебе не всі дома, чи зроду нема однієї клепки в голові?
А щоб у тебе пір’я в роті поросло! (прохання не патякати й не говорити дурниць)
А щоб твоєю мордою просо молотили.
Най би ті всі зуби випали крім одного, який би тобі болів усе життя.
Окремі грубі слова:
волоцюга — безхатько, що живе з крадіжок та жебрацтва;
задуп’я — місце, віддалене від цивілізації;
йолоп — дурень;
курва — жінка непристойної поведінки;
лайно собаче — щось поганої якості чи не варте уваги;
собача душа — груба людина;
стерво — підла людина;
харцизяка — розбійник, грабіжник;
хвойда — безпутня людина.
Щоб вичерпати цю тему, хочу навести найвідоміший приклад уживання соковитої обсценної лексики в письмовій пам’ятці історії Запорізької Січі — листі козаків турецькому султанові Мехмеду IV 1676 року:
Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого Люцифера секретар! Який ти в чорта лицар, що голою сракою їжака не вб’єш? Чорт висирає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмось, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колісник, єрусалимський бровирник, Олександрійський козолуп, Великого й Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам’янецький кат, подолянський злодіюка і всього світу й підсвіту блазень, самого гаспида внук і нашого хуя крюк, а нашого Бога дурень. Свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою вйоб! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і у вас, поцілуй за те в сраку нас!..
Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорозьким.å

 Бодай мені в сраку - вербову гіляку !

Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі

Багнет – штик
Бадиль – бур’ян; в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля, м’яч
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біня – дівчина
Брама – ворота
Бусько – лелека

Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Виходок – вбиральня
Вуйко – дядько
Вуйна – тітка

Галіція – Галичина
Гальба – кухоль
Гара – горілка (або самогон)
Гонор – честь
Гуляти – танцювати

Ґазда – господар
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґречний – ввічливий
Ґудз – вузол

Дедьо - тато
Дефіляда – парад
Дзиґар – 1. сигарета 2. годинник (Дзиґарок)
Дупа – срака

Жовнір, жовнєж – солдат, воїн

Забава – свято, танці
Заліско – праска
Зафундувати – виставляти
Захцянка – бажання
Зимно – холодно
Зупа – cуп

Камізелька – жилет, безрукавка
Канапа – диван
Канапка – бутерброд
Калапуцькати – перемішувати
Карамболь – зіткнення
Кашкіт (кашкет) – кепка
Каштелян – комендант
Квасний – кислий
Келих – чарка
Керунок – напрям
Кнайпа – бар, кафе, ресторанчик, забігайлівка; в минулому - шинок
Кобіта, кобєта – жінка, дівчина
Когут – півень
Колєжанка – товаришка, колега жін.
Креденс – шафа зі скляними дверцятами
Кремпуватися – соромитися
Кримiнал – тюрма
Криж – полотно, сукно, відріз тканини
Крижі – нижня частина спини
Криївка – таємне сховище
Кріс - рушниця
Ксьондз – священик
Кумпель – товариш
Куцати – блювати, ригати
Куця – свиня

Легінь – юнак
Летовище – аеропорт
Лєгуміна – десерт
Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок 2. Квартира
Люстро – дзеркало
Люфа – дуло
Льох – підвал
Льоха – свиня (яка має народити)

Мандибурка – картопля
Мантилепа – неохайна людина
Маринарка – піджак
Марципан – делікатес
Морва – шовковиця
Москаль – росіянин
Мешти – туфлі, взуття

А це - вже Закарпаття, м.Мукачеве. Помітний вплив сусідньої Угорщини

Нагла поміч – швидка допомога
Нагнітки – мозолі
Нарваний – наглий
Небіжчик – покійник
Нездалий – непридатний
Ногавиця – штанина

Обійстя – подвір’я
Обмова – плітки
Обрус – скатертина
Одір (вогір, оґєр) – некастрований кінь
Оздоба – прикраса
Оферма – незграба

Пательня – сковорідка
Пацьорки – намисто
Паця’ – порося
Пащекувати – грубо говорити
Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо
Пінда – дівчина-підліток
Пляцки (пляцок) – солодкий пиріг або деруни, картопляники
Покій – кімната
Помарніти – схуднути
Портки – штани
Презент – подарунок
Проплі – перхоть
Прятати – прибирати
ПублІка – шльондра
Пуделко – коробочка
Пулярус (полярес) – гаманець
Пуцувати – чистити
Пуцька – прутень, статевий член

Рандка (рантка) – побачення, зустріч
Ревізія – обшук
Рейвах – розгардіяж, бардак
Ресторація – ресторан
Ринва – стічна труба
Ровер – велосипед
Ружа – троянда
Румегати – жувати, пережовувати
Рура – труба

Склєп – магазин
Слічний (шлічний) – гарний, симпатичний
Смарувати – змащувати
Сподні – спідні штани, кальсони
Статечний – пристойний
Стирка – повія
Стрийко або Стрий – брат тата
Стрих – горище

Табака – піхва
Трафунок – випадок

Файка – люлька
Файно – добре
Фармація – аптека
Фацет – парубок
Фест – швидко
Філіжанка – горнятко
Фіра – віз
Фірман – їздовий, "водій" возу
Фіранка – гардина (рос. штори)
Фоса – рів
Фотель – м’яке крісло
Фрезура (фризура) – зачіска
Фузія (фузея) – гармата

Цівка – струмінь (води)
Цімбор – приятель (цімборка – приятелька)
Ціп’я - курча
Ціхо (ціхутко) – тихенько
Цукерня – кондитерська
Цьомати – цілувати
Цьотка – тітка

Чуприна – шевелюра

Шваґро (швагро) – чоловік сестри
Шлях(Шляк) би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерті
Шпацирувати – прогулюватися
Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня
Шпрехати – говорити
Штинь – сморід
Штрика (штрека) – залізна дорога